Кредитуємо сьогодні, не так як вчора…

Кредитування, всередині економічного механізму придбало вже філософське значення «Видавати або не видавати» з боку фінустанов, і «брати або не брати» з боку позичальників. Одна сторона медалі – кредитні установи. Гроші є. Дії НБУ в цілому і банків окремо, а також якісь позитивні зрушення в економіці додали оптимізму вкладникам. Гроші в банки понесли, перевищивши докризовий рівень депозитів в гривні, не дивлячись на пониження процентних ставок і поступового збільшення термінів вкладів. І банки несподівано зіткнулися з проблемою збільшення прибуткової частини в кризовий час. Історично основним доходом банків було, є і буде кредитування (близько 70-ти відсотків питомої ваги). На сьогоднішній день, так звані «проблемні» кредити кризового часу на рівні 15-20% в кредитних портфелях, але активного профільного кредитування немає. Є спроби корпоративних кредитів для бізнесу, але ставки перевищують 32% річних, що не кожній компанії під силу. Ті, хто вистояли - кредитів гостро не потребують, ті ж хто «хитаються» навряд чи їх отримають, у тому числі через зіпсованоу репутацію. За рідким виключенням у борг дають без додаткового забезпечення, що є стримуючим чинником, і по суті банки, таким чином, починають нагадувати ломбарди. Автокредитування, практично єдиний сегмент, що вистояв у кризу, стабільно представлений, як кредитний продукт на ринку фінансових послуг. Єдине – значно збільшений перший внесок, який досягає в середньому до 50% з повним переліком обов'язкових умовностей, таких як – де і у кого страхуватися. Іпотека, як механізм не працювала і не працює, оскільки немає реальних прогнозів вартості квадратного метра, навіть до кінця цього року. Механізм відсутній, підтримки держави досі немає. Так, що реанімації будівельної галузі за допомогою банківського ресурсу, поки не варто чекати. Активно розкручується споживче кредитування, єдиний сегмент швидких і великих грошей. Так звані «нульові» комісії, як завжди приховані в першому внеску, який коливається в межах 15-20% від покупки, що в сумі дає банкам прибутковість до 70-90% річних. Обману немає, присутня недомовленість. Ідея розстрочки, знайома і бажана багатьма українцями, знівелювала, і напевно, залишиться лише в історії.Отже, поле для діяльності в банків не таке вже і широке. Плюс заборона на кредитування в іноземній валюті додає питання і застереження банкірів. Інша сторона медалі – споживачі. Гроші потрібні. Бізнесу – вистояти і протриматися. Фізичним особам – на власні потреби, інколи для закриття старих кредитів. Але є досвід попереднього буму, коли спочатку мало не затягували взяти кредит, а потім «ненав'язливі» колектори просили сплатити валютні кредити по новому курсу. До цього можна додати офіційне безробіття в межах 8-10%, зменшення і затримки зарплат, спроби банківського лобі законодавчо полегшити вилучення застави, різного роду реєстри боржників, заборона виїзду за кордон і можна резюмувати, що споживачі не те, що б стали обережними, а можливо і почали боятися боргових зобов'язань. Люди починають вчитися жити по можливостям – це напевно, і є найголовніший кризовий урок. Можливо тому і не передбачається кредитного буму до кінця цього, початку наступного року. Лаконічний термін «кредитування» перетворився на правдиве слово «борг».