ПОРОСЯЧІ” ДИПЛОМИ, “МЕРТВІ ДУШІ – ПІДСНІЖНИКИ”, АБО РОЗДУМИ ВГОЛОС ПРО МУКАЧІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПОРОСЯЧІ” ДИПЛОМИ, “МЕРТВІ ДУШІ – ПІДСНІЖНИКИ”, АБО РОЗДУМИ ВГОЛОС ПРО МУКАЧІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Те, що нині відбувається в системі освіти України, не тільки дивує, але й шокує. За офіційною статистикою Франції, яка за населенням приблизно дорівнює Україні, там нараховується 72 вузи, а в нашій „ненці”, передовій базарній країні Європи, їх аж 720. Така собі кузня „кадрів”. Тому в народі і ходять анекдоти про дипломи, куплені за порося, про вузи, де викладачі вперше бачать студентів під час видачі дипломів, та й те не завжди. І це покоління за 15-20 років прийде до влади, до керування економікою країни! Жах! Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі лист освітянина Івана Копчі про проблеми цієї галузі. „МАЄМО ТЕ, ЩО МАЄМО...” Шановна редакція! Звертається до вас ветеран освіти, нині пенсіонер, якому боляче дивитись на те. що відбувається в системі освіти, а зокрема в Мукачівському державному університеті під керівництвом ректора Ю.В.Мигалини. В області, яка не є найбільшою в Україні, створено третій державний класичний університет при тому, що не існує жодного галузевого університету. Ні для кого з працівників освіти не є таємницею, що процес реорганізації двох мукачівських вузів перетворився у ліквідацію єдиного на Закарпатті педагогічного інституту. А за мовою „класиків” жанру, „маємо те, що маємо” Історичні коріння цього закладу мають уже понад 90 років. З 2003 року цей навчальний заклад пройшов швидкими темпами шлях від педагогічного училища до гуманітарно-педагогічного інституту, де з п’яти спеціальностей на трьох готувалися фахівці за освітньо-кваліфікаційним рівнем “магістр”. І що ми маємо тепер?! Саме тому заслуговують на увагу наміри керівництва Закарпатської області зміцнити вузи шляхом укрупнення. І незрозумілими є заяви Ю.В.Мигалини та його найближчого оточення про вимушеність власних дій у цій справі з посиланням на керівника Закарпатської ОДА. Ректор Ю.В.Мигалина на кінець зміг досягти своєї заповітної мрії – стати ректором університету на Закарпатті. Йому не вдалося зробити це у 1988 році в Ужгородському державному університеті через резонансний злочин власного сина. Протягом одинадцяти років йому не вдавалося перетворити в університет Мукачівський технологічний інститут, який, до речі, виник не на порожньому місці, а був спадкоємцем Хмельницького філіалу. Ніяк не вистачало власних потуг. І от хоча б у розквіті професійних сил і наснаги до власного 70-річчя Ю.В. Мигалині вдається стати хоча б в.о. ректора. До цього він ішов будь-якими шляхами, не гребуючи ніякими методами. Тільки декілька прикладів. “ГІГАНТСЬКА КУЗНЯ” Мукачівський технологічний університет здобув собі “славу” на весь край оголошеннями в газеті, що “випускників МТІ на роботу не приймаємо”, та “відомий” на всю Україну через заяви народного депутата Г. Москаля про видачу “липових” дипломів. І це не дивує, адже за наявністю кадрів цей навчальний заклад з протезами вже кульгає на дві ноги. З 28 науково-педагогічних кадрів, які працювали на постійній основі, і 27 сумісників (не враховуючи викладачів без наукового звання чи ступеня), які повністю забезпечували навчальний процес на високому рівні у колишньому МГПІ, на роботі у так званому Мукачівському державному університеті (МуДУ) залишилося працювати відповідно 18 та 15 науково-педагогічних працівників, що складає майже половину. Пішли кращі. Проведіть опитування серед студентів і отримаєте відповідь. А хто зараз викладає? Було ким замінити. Адже у МТІ на папері “працювало” аж 32 професори та доктори наук (зі звіту ректора МТІ до управління науки і освіти Закарпатської ОДА). Цьому може позаздрити навіть Ужгородський національний університет, не помітили як виросла поруч “гігантська кузня” докторських кадрів. Є чим зайнятися державній інспекції МОН України... “МЕРТВІ ДУШІ – ПІДСНІЖНИКИ” Але цікаво, що у новоствореному університеті навіть кафедри не очолюють доктори наук (де ті 32?), дійшло до того, що на зав- ідування кафедри призначають спеціалістів без підтвердженого наукового звання. А насправді лекції читають чотири-п’ять докторів наук на постійній основі, серед яких хімік-органік, доктор сільськогосподарських наук, новоспечений “заслужений” психолог, а інші – так звані “мертві душі – підсніжники”, трудові книги яких знаходяться у сейфі ректора МуДУ і яким справно нараховується заробітна плата. Цікаво, якими ці 32, і не тільки, є “досвідченими” спеціалістами у викладанні навчальних дисциплін на педагогічних спеціальностях. А є ще численна кількість пошукувачів та аспірантів, психологів і не тільки, які, готуючись до лекцій, просять студентів-технологів у рамках їх самостійної роботи написати… тексти лекцій. Окреме слово про склад Вченої ради МуДУ, сформований виключно з перспективою одноголосно обрати майбутнього ректора. Причому його, як і статут, сформовано без будь-якої участі трудового колективу. ХАБАРНИЦТВО, ПОДАРУНКИ, ЗЛОВЖИВАННЯ... Вже стали предметом обговорення на сторінках преси проблеми хабарництва у так званому Мукачівському універси теті. Встановлюються конкретні суми при складанні іспитів та заліків для кожної групи (від 2000 до 4000 тис. грн.). Особливо на заочні формі навчання, де вчаться практикуючі вчителі з усього Закарпаття, які отримують мізерну бюджетну зарплату. І це “нововведення” принесли як “новацію” викладачі колишнього МТІ. Уже “кращі” та “заслужені” викладачі з колишнього МГПІ, наближені до нового керівництва, не гребують замовляти коштовні подарунки. Це все веде до деградації та знецінення вищої освіти. А де зацікавленість правоохоронних органів? “Приємно” вражені залишилися викладачі-сумісники після отримання січневої заробітної плати, коли, порушуючи чинне законодавство, їм не було нараховано оплату за педагогічний стаж та наукове звання. Навіщо, якщо на іспитах дозволяється надолужити все. Для економії стипендіального фонду “поважний” ректор новоствореного університету відверто вимагає на нарадах занижувати стипендію студентам педагогічних спеціальностей. У цьому йому активно допомогли новоспечені керівники педагогічного коледжу та факультетів колишнього МГПІ. У той час, коли не вистачає кабінетів для проведення навчання, нове керівництво вузу вирішує “переобладнувати” їх на власний розсуд. Чи, може, зокрема, у коледжі, який готує вчителів, не потрібен кабінет історії України? З усіх вузів Закарпатської області проблеми з виплатою стипендії та заробітної плати, виявляється, має тільки МуДУ. Не дивують у цьому контексті вимоги новоспеченого в.о. ректора занижувати оцінки під час сесії, що було озвучено на Вченій раді МуДУ та вірно виконувалося керівництвом та деякими активними викладачами педагогічного коледжу та МуДУ. Виклавши ці факти, я сподіваюся на відповідне реагування управління освіти Закарпатської ОДА та обговорення цієї проблеми на інтернет сторінках видання. Далі буде. Іван Копча, м. Мукачево.