Юрій Володимирович БЕЛЯКОВ — голова Ужгородської міської організації Партії регіонів

— Юрію Володимировичу, почнемо, напевно, з питань партійних. Скільки чоловік налічує міська організація Партії регіонів України?

— На сьогодні — 400. На жаль, були випадки, коли люди виходили з нашої організації. І не тому, що в чомусь зневірилися. Причина в іншому — тиску на них на роботі. Адже вони не ховалися, не видавали себе за тих, ким не були. Всі знали, хто вони і в якій партії.

— Пане Беляков, яке Ваше особисте ставлення до таких речей? Ми, як заявляють із високих трибун, живемо у вільній, демократичній державі...

— До тиску на людей ставлюся негативно. Це — однозначно! У мене на першому плані — мораль. А під нею я розумію терпимість і лояльність до вибору та уподобань інших людей. А ще — чесність і відкритість. На жаль, вийшло так, що ті, які дорвалися до влади, просто стали морально знищувати своїх опонентів, давити на них через правоохоронні органи, роботу. Не всі люди мають бійцівський характер і можуть це витримати. У кожного за плечима – родина, яку треба годувати. Підтримувати. І робота – це саме те, що дає засоби до існування.

— На Закарпатті є відомі перебіжчики з однієї партії в іншу, а то й в ту ж саму, щоб мати якийсь хосен. Чи не поверталися у Вашу організацію ті, які її покинули?

— Ні. Їм, мабуть, було б соромно дивитися нам в очі. Але в душі вони – наші. Я їх розумію і не маю морального права осуджувати.

— Юрію Володимировичу, скоро вибори...

— А ми до них вже повним ходом готуємося. Створена непогана команда в Ужгороді, яка здатна вирішувати питання життєдіяльності міста. У ній — люди — професіонали. І це наша першочергова вимога, аби можна було з них за доручену роботу спитати. Фактично завершено вибір людей – кандидатів у депутати міської ради. Маємо 41 особу. Але за новим законом про вибори місто може мати 50 депутатів. Міськраді буде запропоновано прийняти таку кількість депутатів. Думаю, що міські осередки інших партій на це підуть, щоб збільшити свою присутність у міськраді на виборах 2006 року.

— Ви сказали, що готові вирішувати питання життєдіяльності міста. До чого в першу чергу було б прикладено руки?

— В Ужгороді справ непочатий край. Зараз ми готуємо програму по організації ефективної роботи міського господарства. Цей досвід ми переймаємо від інших обласних центрів України та будемо адаптувати до Ужгорода. Але велику тривогу викликає бюджетний процес, який іде в Україні. Мені сподобалися слова Віктора Януковича, що “місцеві бюджети перетворилися на величезні каси для виплати зарплат працівникам бюджетної сфери”. Але, крім неї, є ще багато відкритих питань. Це прибирання міста (у нас, на жаль, цей процес практично відсутній), ремонт історичної частини і пам’ятників архітектури, які маємо зберегти для нащадків. У місті повністю розбалансовані тепло-водомережі, де всі основні засоби зношені і з цим треба щось робити. Практично відсутні кошти на обслуговування житлових будинків. У місті багато розбитих доріг. Наші лікувальні заклади дуже погано забезпечуються медобладнанням та ліками. Незадо-вільним є і стан приміщень шкіл, де вчителі разом з батьками своїми силами проводять ремонти. Всі ці питання хвилюють мешканців Ужгорода щодня і такий стан речей їх однозначно не влаштовує. Ото ж є над чим працювати. І нашій команді, і командам іншим.

— Люди дивуються, що в коридорах обласної ради, мов човники, снують молоденькі дівчата та хлопчики...

— Я розумію намагання омолодити владу. Поганого в цьому нічого нема. Але потрібно спочатку підготувати фахівців. Враховуючи нинішній стан економіки, яка тільки розвивається, не можна допускати будь-які експерименти з нею. На це моментально реагує ринок. І це моментально відбивається на простих людях. Зараз необхідно терміново стабілізувати і припинити процес спаду економіки. А це можливо зробити лише при допомозі досвідчених спеціалістів. Молодь же, працюючи паралельно з ними або під їхнім керів-ництвом, набувала би необхідного управлінського досвіду.

— Жінки скаржаться, що чоловіки не хочуть пускати їх до влади. Що скажете із цього приводу?

— У нашій команді кандидатів у депутати майже 25 відсотків – жінки. І я з цього радію. Отже, говорити про те, що в Ужгороді жінок не пускають до влади, не доводиться. Просто їм треба проявляти більше активності, а ми, чоловіки, їх завжди підтримаємо. Адже приємно працювати з чарівними жінками, які, до того ж, ще й є фахівцями своєї справи. Як на мене, то жінки інколи мають більший вплив на людей, ніж сильна половина, і в деяких випадках виявляються більш схильними до керівної роботи з людьми.

— Отже, про прекрасну половину людства ми поговорили, то повернемося, з Вашого дозволу, до того, з чого починали – справ пар-тійних. З ким блокуватиметеся?

— Рішення про блокування буде прийняте на з’їзді партій. Однак переконаний: якщо й будемо об’єднувати зусилля, то тільки з силами, близькими нам за ідеологією та напрямом.

— Яким можете назвати перед-виборний настрій?

— Міська організація Партії регіонів іде з повною впевненістю, що можливо отримати перевагу в Ужгороді. Для цього нам, звичайно, треба буде багато попрацювати. Але втішає те, що люди побачили результати різкої зміни владної команди. На виборах президента ми прогнозували ці зміни. Ми прогнозували різке зростання цін, різкий спад економіки та соціального рівня життя населення. З’явився новий термін “кучмізм” — це стиль управління державою, і нова влада перейняла його в повній мірі, не дивлячись на обіцянки на Майдані. Думаю, що тепер на прик-ладі порівнянь наші люди розуміють, що представників нашої партії, які працювали при владі, від теперішньої владної команди відрізняли стабільність і професійність у роботі.

— Що ж, будемо сподіватися на краще майбутнє. І не лише сподіватися, а й наближати його. Успіхів Вам і Вашій команді однодумців.

Інтерв’ю вела Надія Маїк.
Вночі в Ужгороді поглумилися над "Таврією" голови міської організації Партії регіонів України
Юрій Беляков: "Фактор Ледиди" на Ужгородську міську організацію Партії Регіонів не впливає
ФОТОРЕПОРТАЖ. В Ужгороді святкують 60-річчя Перемоги над фашистською Німеччиною (оновлено)
Ужгородська міська та районна організації ветеранів Афганістану об’єдналися в одну