Закарпатський гумор уже ніщо не зупинить, або "Словоблуд" писаний, мальований і співаний!

Три роки тому на свято Петра і Павла в корчмі-музеї “Деца у нотаря” в обласному центрі Закарпаття було проведено перший фестиваль сатири і гумору “Карпатський словоблуд”. З того часу фестиваль вилився у різні форми, давши потужний поштовх закарпатському гумору.

Напередодні третьої річниці “Словоблуда” в Ужгородському прес-клубі реформ презентували нові “смішні” проекти. Серед них – другий альманах автохтонного гумору “Карпатський блудослов”, присвячений 50-річчю “няня закарпатського гумору” Павла Чучки-молодшого. За два роки з часу виходу першого альманаху, як твердять упорядники, “травка стала духмянішою, сливовиця -- міцнішою, сусіди – ближчими, а сміх – вільнішим”. До вже відомих авторів Мирослава Дочинця та Олександра Гавроша долучилися нові – Володимир Бедзир та Михайло Чухран. Дотепне слово останніх свідчить, що український гумор живе. Просто його вперто не хочуть бачити.

Альманах “Карпатський блудослов” представив і кращі зразки мальованого гумору – переможців конкурсу “Криве дзеркало” та найвідомішого ужгородського карикатуриста Андрія Гойди. За словами критиків, другий альманах своїм рівнем вивищується над першим, який мав шалений успіх і витримав чотири видання. До речі, галичани видали свій альманах гумору, назвавши його “Шпіцом”, себто “копняком”. Таким чином український гумор фіксується в регіональній формі, що робить його неповторним і колоритним.

Павло Чучка представив і власний музичний проект “Ноута із “Деци”. Це пісні Йосипа Вайди на слова знаменитих “Вичурок по-баранинські”. Записані з гумором та в сучасному аранжуванні вони мають усі шанси стати народними шлягерами. Журналісти мали змогу поспілкуватися як з авторами “Карпатського блудослова”, так і з першим музично-гумористичним закарпатським гуртом. Закінчилося все дружнім споживанням ящика шампанського за 50-річчя іменника, хоч це було давно і неправда.
В Ужгороді фінішував фестиваль гумору "Карпатський словоблуд"