Закарпаття: Триденне перебування в краї представників русинських організацій кількох країн завершилося прес-конференцією в Ужгороді

Учора, 22 лютого, у Русинському народному домі в Ужгороді відбулася прес-конференція, влаштована ужгородським міським національно-культурним товариством «Общество ім. А.Духновича». Її учасники — шеф-редактор видань «Русин» і «Народны новинкы» Олександр Зозуляк, голова Світової ради русинів Павло Роберт Маґочій, редактор радіо та кореспондент газети «Подкарпатська Русь», які виходять русинською мовою у Празі, Агата Пілатова, а також голова правління Товариства лемків Польщі Андрій Копча — зустрілися з журналістами закарпатських і власкорами всеукраїнських ЗМІ.

Шеф-редактор видань "Русин" і "Народны новинкы" Олександр ЗОЗУЛЯК (Пряшів, Словаччина).

Із тим, як функціонують очолювані ним видання у Східній Словаччині, детально ознайомив п. Зозуляк. У цій країні ще в 1995 році завершився процес кодифікації русинської мови, видані необхідні підручники, граматики, словники. Відтак ця мова вважається в сусідній країні функціонує нарівні з іншими літературними мовами, а Пряшівський університет готує фахівців із русиністики. Уряд виділяє кошти, необхідні для видання журналу «Русин» і «Народны новинкы». Втім, зазначив Олександр Зозуляк, багато що в розвитку русинськомовних мас-медіа робиться виключно на ентузіазмі. Так, редактори новинок не одержують зарплати, а обмежуються виключно гонорарами. Величезний шмат роботи, яка вноситься добровільно і не оплачується, журналісти кладуть на алтар розвитку преси, радіо і телебачення рідною мовою.

Про свою роботу над книгою «Народ нізвідки: ілюстрована історія карпатських русинів», розповів Павло Роберт Маґочій (щойно вийшла у видавництві Валерія Падяка в Ужгороді українською та англійською мовами). Професор Торонтського університету розповів і про діяльність Світової ради русинів — організації, яку очолює.

Анна Платова поділилася з журналістами своїм баченням проблем, які пов’язані з кодифікацією русинської мови. Її докторська дисертація, захищена нещодавно в Братиславі, була першою в Словаччині, і написаною по-русинськи.

Агата Пілатова та Андрій Копча поділилися думками про проблеми, які вирішують русинські організації у їхніх країнах.

Протягом трьох днів очільники русинських різних організацій кількох сусідніх країн гостювали в Закарпатті. Крім зустрічей із місцевими русинами, мали офіційні зустрічі з представниками влади, у тому числі головою обласної ради Михайлом Кічковським і першим заступником голови облдержадміністрації Іваном Балогою, За час перебування відкрили галерею портретів будителів русинів, мали дискусії в УжНУ тощо. Висновок, яким поділилися закордонні гості з журналістами, — нині русинський культурний рух не має протидії з боку місцевої влади, як це було ще кілька років тому. А от на рівні влади центральної є проблема — намагання й надалі «не помічати» русинів, жодним чином не допомагати їхньому розвою.

Вл.інф.
Ужгород: Голова Світової ради русинів Павло-Роберт Магочі зустрівся з керівниками Закарпатської ОДА та обласної ради
Русинська мова — третя в Україні після української та російської?
Русини Закарпаття хочуть, щоб їх визнали як націю
Самобутність Закарпаття і символіка, або Яким бачиться русинам прапор гірського краю